Колектив маленької хлібопекарні, при Ріпкинському сільському споживчому товаристві, забезпечував хлібом велику територію всієї громади та підтримував своєю продукцією місто Славутич (Київської області), Любецьку ОТГ та інші села Чернігівського району.

52 дні без перерв та вихідних, під гуркіт ворожої техніки та свист градів, пекарі працювали у дві зміни по три людини, щоб без газу в печах на дровах за добу випікати 3-4 тисячі одиниць хліба.

Весь період бойових дій в області пекарня була забезпечена борошном, адже завдяки злагодженій роботі з місцевою владою та за підтримки волонтерів було запущено давно непрацюючий млин. З іншими інгредієнтами – складніше, тому в цьому їм допомагали всі свідомі та небайдужі жителі громади:

– Молоді безстрашні хлопці пішки обходили ворожі блокпости полями та лісами по 5 кілометрів, щоб у руках доносити до нас дріжджі з Чернігова, – розповідає голова правління Ріпкинського сільського споживчого товариства Тетяна Примаченко, – такими ж складними дорогами у віддалені куточки громади наші працівники та волонтери мішками возили хліб на мотоциклах.

А щоб уникнути небезпечного скупчення людей у чергах – керівництво споживчого товариства разом з головою селищної військової адміністрації Сергієм Гаврусем закріпили за кожною вулицею свого волонтера, який щодня, ризикуючи життям, розвозив свіжий хліб до кожного двору.

Голова правління Споживспілки Анатолій Мирошниченко висловлює щиру вдячність колективу пекарні за нелегку працю, керівництву райспоживспілки, місцевої влади та волонтерам – за підтримку та всебічну допомогу.

Сподіваємось, жителі громади будуть продовжувати підтримувати свого виробника і зараз, адже саме завдяки самовідданій роботі кожного працівника – населення області не пізнало голодного життя в окупації.